Економіка 2020-10-30 14:55 Анна Дікун

Чи є сенс у муніципальних облігаціях

Чи мають українські міста альтерантиви традиційному кредитуванню

Можливість міст випускати облігації може здаватися суперпрогресивною та сучасною ідеєю, однак в Україні вона існувала ще в 90-х. Наразі ця тема не є однією з головних у медіа, а користуються таким інструментом лише три міста в Україні. Однак про муніципальні облігації варто пам'ятати, особливо тоді, коли можуть з'явитися сприятливі умови для цього як у міст, так і у інвесторів.

 

Що ж таке ці мунібонди? Якщо коротко - це інструменти для покращення благоустрою міст. Їх використовують для інвестування у довгострокові інфраструктурні проєкти. Однак не часто можна почути про українські мунібонди, наразі лише три міста в Україні цим користуються, хоча це спосіб інвестувати у виробничі проекти, які дають економічну віддачу і є важливими для соціально-економічного розвитку.

 

Практика муніципальних облігацій поширена у світі. За даними інформаційного агентства Cbonds станом на 2018 рік у світі в обігу перебувають муніципальні облігації 43 країн на загальну суму два трильйони доларів. Водночас у більшості країн муніципальні облігації можуть випускати не тільки міста, аде й інші територіальні одиниці. Муніципальні облігації випускаються як місцеві або як єврооблігації, номіновані в іноземній валюті для розміщення на міжнародних фінансових ринках. Лідерами випусків є Китай, країни Європейського Союзу, Південна Корея та Канада. 

 

Як це працює в Україні

 

На відміну від ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), муніципальні облігації випускають муніципалітети під свої бюджети. В Україні за роки незалежності здійснили понад 70 випусків муніципальних облігацій на загальну суму понад 11 мільярдів гривень. Процедура дещо складніша, ніж отримання банківського кредиту. Міська рада повинна отримати погодження Мінфіном обсягу та умов здійснення запозичення.

 

Загалом цей інструмент не користується популярністю в Україні.  За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку всього 19 міських рад від 2003 року створювали муніципальні облігації. Серед них Дніпровська, Сєвєродонецька, Горішньоплавнівська, Бердянська, Краматорська, Бориспільська та Кременчуцька міські ради використали цю можливість лише один раз. 

 

Найбільший “бум” створення муніципальних облігацій стався у 2008 році. Тоді це зробили 10 міст. Через світову фінансову кризу в 2009 році зареєстрували лише три емісії місцевих облігацій, а у 2010 році жодної. У 2011-2012 роках ринок став поступово відновлюватися. У 2014 році п’ять міст знову створили облігації, але після цього міські ради зупинилися на декілька років. Протягом останніх трьох років лише три міста створюють муніципальні облігації —  Львів, Харків та Івано-Франківськ. 

 

 

Про переваги

 

Академічна директорка Київської школи економіки Олеся Верченко вважає, що муніципальні облагації є достойною альтернативою банківським кредитам. Вона пояснює, що це корисно для міст, коли потрібно залучити великі суми для важливих інфраструктурних проєктів. Водночас такі проєкти розвивають місцевий бізнес, який згодом дасть більше грошей для бюджету, тому повертати запозичення буде легше.

 

Ще однією перевагою муніципальних облігацій є те, що вони, як правило, видаються на довший період, ніж кредити в банку. У світовій практиці облігації мають строковість до 20 і більше років, однак в Україні —  до п’яти. Також важливо, що у порівнянні з кредитами, муніципальні облігації здатні залучити більше коштів. Наприклад, останні муніципальні облігації у Харкові випустили сумою на один мільярд гривень.

 

Відсоток по ним прикріплений до облікової ставки Нацбанку, тому після її підвищення у 2014 році це стало “дорогими” грошима для міст. Не дивно, що після цього до 2018 року жодна міська рада не випускала муніципальних облігацій. Прикладом досить дорогого нещодавнього запозичення є Івано-Франківськ у 2018 році. Там облігації випустили під фіксовану ставку у 17,5%, бо облікова ставка НБУ протягом 2018 року була на рівні 17-18%. Зараз же облікова ставка НБУ становить 6%, але місто змушене віддавати кошти за ставкою, яка була під час випуску. Однак нещодавно облігації місцевих позик почали випускати під “плаваючу” облікову ставку. Тобто повертати ці кошти місту потрібно буде за ставкою на початок кожного періоду нарахування відсотків плюс заздалегідь фіксовану маржу. Тому у міст є можливість заплатити за дешевшою ставкою, ніж на період отримання коштів, однак може бути і навпаки.

 

Для інвесторів же основною перевагою у порівнянні з банківськими депозитами або навіть ОВДП є висока дохідність муніципальних облігацій. 

 

«В середині лютого 2020 року дохідність за корпоративними і муніципальними облігаціями становила близько 14-17% (можливо, на ринку були і більш дохідні невеликі випуски). Це порівняно з 9,5-10,5% за ОВДП. Навіть з урахуванням податку на доходи фізичних осіб, ця дохідність була вище за дохідность ОВДП. Ставки за депозитами також впевнено знижувалися з початку року», —  проаналізував керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU Руслан Кільмухаметов.

 

Ризики

 

Критики такої практики часто наводять у приклад дефолт у Одесі, і переведення муніципальних облігацій Києва в державний борг. Однак саме після дефолту Мінфін підвищив контроль за їхнім випуском. Декілька років міста взагалі не випускали облігацій через це.

 

Водночас на ринку ОВДП часто витісняють муніципальні облігації, оскільки є більш надійними для інвесторів. Логіка така: державний борг надійніше, ніж регіональний. Також інвесторам простіше мати справу з ОВДП, бо для купівлі муніципальних облігацій потрібно заплатити податок з доходів фізосіб за ставкою 18% і військовий збір 1,5% — всього 19,5%. 

 

Кандидат економічних наук Олександр Хмелевський вважає, що центральна влада не заохочує такі випуски, бо розуміє, що масовий випуск муніципальних облігацій може призвести до регіональних дефолтів  і збільшення державного боргу. Також він зазначає, що муніципальні облігації можуть відтягнути на себе кошти інвесторів, які могли би бути вкладені в державні облігації. З іншого боку, він відзначив, що не спостерігається й значного інтересу інвесторів до такого продукту. Тому Олександр Хмелевський прогнозує, що в найближчі роки не слід очікувати масового випуску.

 

Водночас Олеся Верченко вважає, що у муніципальних облігацій є перспективи, якщо фінансові ринки будуть активніше розвиватися. Вона також зазначила, проблемою у законодавстві є те, що поки муніципальні облігації не можна випускати об’єднаним територіальним громадам, однак робота у цій сфері триває.