Суспільство 2020-11-05 17:24 Ганна Чабарай

Медзакупівлі. Ціна зволікання

Як МОЗ переводить медичні закупівлі в ручний режим, поки у важкохворих українців закінчуються ліки

Після Революції гідності одночасно з іншими антикорупційними реформами почалися зміни в системі охорони здоров’я. 2015 року Верховна Рада ухвалила законодавство, яке закрило доступ до однієї з головних корупційних годівниць — медичних закупівель. Замість тендерних комітетів, які за часів президентства Віктора Януковича мали повну свободу розподіляти бюджетні гроші в ручному режимі між «потрібними» постачальниками, закупівлі для країни почали здійснювати міжнародні організації: Crown Agents, Програма розвитку ООН (UNDP) та Дитячий фонд ООН (UNICEF). Через кілька років, коли система запрацювала повноцінно, з’ясувалося, що раніше в кишенях різних рівнів осідало до 40% коштів, виділених на закупівлі ліків — саме стільки ці організації заощадили Україні. Зокрема й тому, що вони придбавали більшість препаратів безпосередньо у виробників, оминаючи посередників.


Як ідеться у звіті Центру протидії корупції (ЦПК), 2014 року 95% грошей, витрачених державою на лікування онкопацієнтів, виграло шість компаній, чотири з яких перебували в орбіті бізнесмена Петра Багрія. Лише одна з них компаній була виробником, решта — посередниками. А вже 2017-го, коли в гру вступили міжнародні компанії, були підписані контракти із 26 підприємствами, 20 із яких виробники. Ця тенденція зберігається досі. Так, якщо 2014-го МОЗ купувало хіміотерапевтичний препарат «Доцетаксел» по $88 за одиницю, то 2019-го Crown Agents заплатили за нього $14. А пігулка «Іматинібу» (препарат для лікування лейкозу) 2019 року обійшлася українцям у пів долара (тобто у 166 разів дешевше, ніж п’ять років тому!). Очевидно, що ліквідація корупційної складової прямо пропорційно впливає на кількість життів важкохворих громадян, які можна врятувати за бюджетні гроші.

 

Читайте також: Чи відчинені двері в реанімацію


Закупівлі через міжнародні організації — тимчасове рішення, поки країна не знайде власний прозорий та ефективний інструмент закупівель. Ним стало державне підприємство «Медичні закупівлі України», яке почало діяльність 2019-го. Цього ж року в країні змінюється влада й керівництво Міністерства охорони здоров’я. А на початку 2020‑го профільний міністр змінюється ще двічі. У цей період мала б відбуватися активна робота з організації закупівель — не лише традиційного списку ліків, а й різноманітних засобів протидії COVID-19. Проте виникали хіба що скандали. Наприклад, Ілля Ємець, який не пробув на посаді міністра й місяця, намагався в обхід процедури нав’язати свою «довірену особу» на посаду заступника директора в «Медичних закупівлях», а коли не вдалося, то почав звинувачувати директора підприємства Арсена Жумаділова у фінансових злочинах. Ємця змінив Максим Степанов, і на його каденцію припали найбільші проблеми в роботі держпідприємства: поки МОЗ не погодить потрібні документи, ДП не може розпочати закупівлі за більшістю напрямів.

Коли запрацювала прозора система закупівель ліків, з’ясувалося, що раніше в кишенях різних рівнів осідало до 40% коштів – саме стільки міжнародні організації заощадили Україні


Цікавий збіг: упродовж березня журналісти програми «Схеми» помічали на подвір’ї Міністерства колишніх чиновників і власників фармацевтичних фірм, причетних до махінацій під час закупівель у часи Раїси Богатирьової. Тому експерти й активісти звинувачують МОЗ у спробі зірвати закупівлі та повернути цю сферу у своє підпорядкування. «2020 року МОЗ упродовж п’яти місяців ігнорує ухвалення документів, які мають дати старт закупівлям ліків ДП «Медичні закупівлі України», та упродовж семи місяців не обирає міжнародні організації для проведення закупівель», — інформує звіт ЦПК.


Уже навесні було зрозуміло, що через затягування ліки в медичних закладах можуть закінчитися восени. За словами директорки БФ «Пацієнти України» Інни Іваненко, МОЗ, крім того, закрило інформацію про залишки препаратів у регіонах… Тому про проблему суспільство дізнається постфактум. Скажімо, в Рівненській обласній дитячій лікарні вже скінчилися препарати для хіміотерапії пацієнтів із гострим лейкозом, для інших видів онкохвороб препаратів залишилося на кілька місяців. Як передає «Суспільне», МОЗ звинувачує в проблемі місцевих чиновників, які начебто не спланували закупівлі вчасно.

 

Читайте також: Чому в Україні так складно вилікувати рак легень


Проте проблема далеко не локальна. «Ми працюємо безпосередньо з пацієнтами й бачимо, що ліків уже зараз немає. Вони відсутні саме через те, що МОЗ вчасно не розпочало закупівлі. Це парадокс, адже на 2020 рік був настільки збільшений бюджет, що в рамках існуючої номенклатури можна було б забезпечити хворих ліками на 80–100%. Проте цього не відбувається, бо МОЗ гальмує закупівлі, намагається перевести їх у ручний режим. Як наслідок, зараз препарати відсутні не лише в онкохворих пацієнтів. Люди з ВІЛ могли б перервати лікування у вересні, але їм пощастило, бо є подушка безпеки: всеукраїнська організація змогла закупити ліки за кошти міжнародних донорів», — пояснила Іваненко.


Крім того, експерти вбачають у такій бездіяльності злочин, тож подали відповідну заяву до Державного бюро розслідувань. «Ми бачимо, що упродовж п’яти місяців цього року МОЗ ігнорувало важливі документи і, як наслідок, пацієнти не отримають своєчасно ліки проти онкології. Крім того, ми хвилюємося, що вчасно не будуть реалізовані кошти, виділені на закупівлі. Тому ми в ЦПК із колегами підготували заяву про злочин з боку Міністерства. Наслідки дуже серйозні: люди, а насамперед діти з онкозахворюваннями, не отримали своєчасно ліки, вони змушені шукати їх у благодійних фондах, позичати гроші на життєво необхідне лікування, бо держава їм цього не забезпечила. Ми вважаємо, що втручання та бездіяльність міністра Степанова впродовж багатьох місяців стала причиною відсутності лікування в пацієнтів», — пояснила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.


Гроші, які МОЗ не використає за призначенням до кінця року, уряд просто забере на інші потреби. Так сталося із заощадженими 2019-го на онкозакупівлях $26 млн. Як розповіла Вікторія Романюк з ГО «Афіна. Жінки проти раку», цьогоріч із цієї суми взяли $2,5 млн на боротьбу з COVID-19, потім на закупівлю вакцини проти грипу для лікарів, а тепер гроші, призначені на ремонт лабораторії Національного інституту раку, віддали на ремонт доріг… На знак протесту пацієнти принесли під МОЗ шматки асфальту й табличку «Міністерство лікування асфальтом».

 

Читайте також: «Комета» для медиків

 

Вони нагадали Степанову історію із закупівлею захисних костюмів для лікарів на початку пандемії: «Медичні закупівлі» на конкурсі вибрали українську компанію, яка мала пошити костюми по 242 грн, але МОЗ їх забракував і самостійно закупив китайські по 488 грн, які їхали в Україну кілька місяців. Після цього випадку міністр отримав прізвисько «Костюмов», хоч і не визнає, що МОЗ діяв неправильно. А вже в серпні журналісти Bihus.Info з’ясували, що МОЗ витратило на закупівлю захисних костюмів для медиків лише 37 млн грн (1,5%) із 2,4 млрд грн виділених державою, а решта грошей так і не була освоєна.
«Усі пам’ятають історію із закупівлею захисних костюмів для лікарів. Така сама ситуація очікується з ліками, медичними виробами та вакцинами, коли саме МОЗ вказуватиме, що закуповувати, і формуватиме всі технічні характеристики. Що це означає для країни: це поховання ще однієї дуже успішної антикорупційної реформи в системі медичних закупівель. Ця реформа економила мільйони доларів на ліках, тому що забрала корупцію з МОЗ», — переконана Інна Іваненко. Ідеться про постанову, ухвалену на закритому засіданні Кабінету Міністрів 27 жовтня, яка переводить закупівлі в ручний режим. Як пояснює БФ «Пацієнти України», цей документ робить «Медичні закупівлі» підконтрольною інституцією без права на самостійні рішення, бо медико-технічні вимоги для закупівель затверджуватиме МОЗ.


«Тепер ручне керування й підігнані під виробників чи дистриб’юторів тендери чекають на всі медичні закупівлі. Міністр Степанов уже контролює всі ковідні тендери в країні: йдеться про закупівлі засобів індивідуального захисту, медичне обладнання та швидких. Хоч ДП «Медичні закупівлі України» й здійснює закупівлі, але є ризик, що МОЗ пропише їм технічне завдання з дискримінаційними умовами», — кажуть у фонді.


Крім того, усе вказує на те, що Міністерство збирається формувати список необхідних препаратів без урахування думки тих, хто цих препаратів потребує. «У липні почався процес формування номенклатури на 2021 рік. Здавалося б, МОЗ заздалегідь зібрало пропозиції від лікарів та пацієнтів. Проте всі пропозиції, подані до Міністерства, відкинули. Нещодавно з’явилася інформація, що заново збираються пропозиції за складною формою, яку не можуть заповнити ні лікарі, ні пацієнти, оскільки в них не вистачає інформації про препарати — її має лише виробник. Таким чином МОЗ усуває громадськість від процесу подання пропозицій; цього раніше не було, ми всі мали можливість надати пропозиції», — розповідає Іваненко. У благодійній організації «100% життя» додають, що результатом ручного керування можуть стати невиправдано високі ціни на препарати й суттєве гальмування процесів, унаслідок чого чимало пацієнтів просто не дочекаються своїх ліків…


Колапсу вже не уникнути, проте його масштаби можна мінімізувати. За словами народної депутатки від «Голосу» Ольги Стефанишиної, парламент розглядає можливість дозволити «Медичним закупівлям» використовувати цьогорічні кошти в 2021-му. Фахівці ЦПК рекомендують уряду залучити різноманітну фінансову допомогу — благодійну, бюджетну, міжнародну, — щоб покрити потреби пацієнтів на час затягування закупівель, зокрема допомогу безпосередньо ліками. Крім того, слід скасувати зайву бюрократію в погодженнях закупівель із МОЗ, адже профільне держпідприємство може вирішувати ці питання самостійно. Експерти рекомендують якомога швидше укласти договори з міжнародними організаціями та доручити їм термінові закупівлі, а також збільшити фінансування державних програм для важкохворих громадян, нормативно встановити чіткий графік закупівель і відповідальність за його порушення. 

схожі публiкацii