Наука 2020-11-24 10:19 Олег Фея

Змінити вектор

Що принесе американським ученим президентство Джо Байдена

У редакційній колонці від 1 жовтня Scientific American, один із найвпливовіших і найстаріших науково-популярних журналів світу, підтримав кандидата у президенти США Джо Байдена. Безпрецедентність цього факту випливає вже з перших слів колонки — журнал уперше за свою 175-річну історію публічно віддав перевагу одному з учасників президентської гонки. Підтримав Байдена і британський науковий журнал Nature, а Science хоч і не зайняв відкрито чиюсь сторону, проте випустив дві статті: одну з критикою наукової політики Трампа, а іншу — з переліком позитивних змін, які може бути втілено за президентства Байдена.


Американським науковцям є чим дорікати президенту Трампу. Спілка стурбованих учених, неприбуткова організація, заснована в Массачусетському технологічному інституті в 1969 році, налічила понад сотню атак Трампа на наукові інституції. Ця спілка називає себе «сторожовим псом» американської наукової політики, і такий моніторинг вона здійснювала також за попередніх президентів Барака Обами й Джорджа Буша-молодшого. Заяви провідних наукових журналів світу свідчать про високий рівень політизації наукових питань у США. А погляди на науку обох кандидатів протиставлено між собою.

 

Читайте також: Понад битвою


Найбільше критики з боку наукової спільноти за останній рік викликала політика адміністрації Трампа щодо пандемії коронавірусної хвороби. Президент не дослухався до порад Центрів із контролю та профілактики захворювань (CDC) щодо всеосяжного маскового режиму й заходів із соціального дистанціювання, тому країна втратила важливий час на початку пандемії. Ці регулювання було спущено на рішення місцевої влади, і на 16 листопада лише 35 штатів вимагають носіння масок у публічних місцях. За розрахунками американського Інституту метрики й оцінювання здоров’я, загальний масковий режим, що його запровадили в серпні, до 1 грудня міг би запобігти майже 70 тис. смертей від COVID-19. Статистичний аналіз, здійснений Департаментом здоров’я Теннессі, показав, що графства штату, які запровадили такі правила в липні, нині мають удвічі меншу відносну смертність, аніж ті, що відмовилися від таких регуляцій. Через дописи у твітері на кшталт «коронавірусна інфекція — це просто грип», Дональд Трамп став вагомою постаттю у світі ковід-дисидентів. Журнал Science наводить слова чинного лідера США, буцімто він знав про небезпеку нової інфекції, але «не хотів зчинити паніку». У липні американські медіа довідалися про кампанію адміністрації президента з дискредитації провідного американського інфекціоніста Ентоні Фаучі, який неодноразово критикував владу за провальну протидію пандемії. Та йдеться не тільки про окремі персони — і Трамп, і його соратники дискредитували сам факт об’єктивної наукової експертизи. Незважаючи на серйозну ситуацію з епідемією, у жовтні Білий дім запропонував урізати видатки Міністерства охорони здоров’я й соціальних служб на $9,5 млрд, зокрема зменшити на $1,2 млрд або на 15% фінансування CDC.

Обіцяне Джо Байденом підвищення федерального фінансування наукових програм може стати жертвою економічних негараздів, викликаних пандемією. Через ці труднощі невідомо, чи втіляться в життя сподівання американських учених


На фінансовий рік, який закінчується у вересні 2021-го, Білий дім запропонував зменшити на $2,6 млрд порівняно з минулим роком, кошти для Національного інституту охорони здоров’я — урядового департаменту, що відповідає за біомедичні дослідження. Як пише журнал The Lancet, щороку за час президентства Трампа його адміністрація пропонує зменшити бюджет, натомість Конгрес усе ж трохи його збільшує. Журнал протиставляє намірам Трампа передвиборчу програму Байдена, у якій той обіцяє впродовж чотирьох років асигнувати додаткові $50 млрд на дослідження раку, діабету, хвороб Альцгеймера й Паркінсона. The Lancet також зазначає, що наразі, зважаючи на інфляцію, фінансування біомедичного департаменту порівняне із 2003 роком, і конкуренція за гранти в середовищі дуже висока, що демотивує молодих науковців. А через систематичну дискредитацію в медіа CDC мають проблеми із залученням нових співробітників.


Під ударом перебуває також Управління з продовольства й медикаментів (FDA). Під тиском влади воно було змушене дозволити застосовувати гідроксихлорохін для важких випадків COVID-19. Цей препарат Дональд Трамп рекламував у твітері як панацею від коронавірусної хвороби, хоча даних про його ефективність було замало, а детальніші дослідження показали, навпаки, небезпеку застосування цього препарату.


Схожа ситуація і в інших наукових департаментах. Трамп послідовно виступав за зменшення федерального бюджетування науки. На початку року, під час слухання в Конгресі президентського проєкту бюджету, фінансування наукових програм NASA пропонували зменшити на 11%, департаменту енергетики — на 17%, Національного наукового фонду — на 6%. Дослідження заходів із охорони навколишнього середовища постраждали найбільше — їх зменшили на 37%. Пояснити це побоюванням адміністрації щодо економічних утрат під час пандемії, яка тільки розпочиналася, не можна: такий тренд наявний упродовж усього часу президентства Трампа. Лише два напрями були в пріоритеті: дослідження штучного інтелекту і квантових технологій (прогнозували зростання видатків удвічі впродовж двох років, що, ймовірно, пов’язане з використанням цих розробок у військових цілях).

 

Читайте також: DeepMind: оптимістичний погляд у майбутнє


Інше політизоване питання — вихід США із Паризької кліматичної угоди 2015 року. Вона передбачає стримування зростання глобальної температури в межах 2оС, що потребує від усіх країн заходів зі зменшення викидів парникових газів шляхом перебудови економіки із більшим залученням відновлюваних джерел енергії. Трамп скептично ставиться до самого факту зміни клімату й натомість віддає перевагу конспірологічним тезам, нібито цю тему промотує Китай, щоб «знищити економічну могутність Америки». Висловлювання про пожвавлення вугільної галузі могли бути почасти продиктовані популістськими спробами отримати додаткові голоси в «хитких штатах», які не віддають явну перевагу на виборах представнику демократів або республіканців. Частина цих штатів належить до «іржавого пояса» з колись розвиненою оброблювальною й добувною промисловістю, що з роками занепала. Вихід Сполучених Штатів, які продукують 15% світових викидів діоксиду вуглецю, є ударом по самій угоді, що стало предметом критики науковців, частини американської спільноти та інших країн. І в цьому питанні Байден також жорстко протиставляє себе Трампу. Він обіцяє, що одразу, коли отримає повноваження, поновить усі зобов’язання країни й до 2035 року виділить $2 трлн на розвиток відновлюваних джерел енергії й перехід США до вуглецево-нейтральної економічної моделі.


Шпигуноманія — іще один тренд адміністрації Трампа впродовж останніх років. На тлі торговельної війни з Піднебесною під ударом опинився китайський фонд «Тисяча талантів», який видає гранти на дослідження з умовою, що отримувач має попрацювати певний час у КНР. У червні 2018 року Національна рада з розвідки звинуватила американських отримувачів грантів у технологічному шпигунстві, їх називали «сплячими агентами китайського впливу». ФБР заарештувала американського фізика Сяосінґа Сі нібито за незаконну передачу технологій у Китай, проте справа згодом розвалилася. Nature тоді писав, що ситуація посіяла тривогу серед учених по обидва боки Тихого океану, а така політика може серйозно підірвати лояльність до влади десятків тисяч науковців китайського походження, які працюють у США і багато з яких отримали громадянство. Президент Американського фізичного товариства Філіп Баксбаум наводить дані, що тільки у вересні цього року США відмовили у візах понад тисячі китайських студентів і вчених. Баксбаум вважає, що такі дії ставлять під удар міжнародне співробітництво у країні, яке історично дуже розвинене: приблизно половина всіх студентів природничих спеціальностей є вихідцями із інших країн.

 

Читайте також: 10 проривних технологій 2020


Не дивним на цьому тлі виглядає відкритий лист американських нобелівських лауреатів на підтримку Джо Байдена. Його підписали 26 нобеліатів з фізики, 31 — з медицини й фізіології та 24 — із хімії. Учені відзначають важливість мати лідера у скрутні часи, який поважатиме науковий підхід і дослухатиметься до фахової експертизи. Журнал Physics World процитував нобеліата 2017 року з фізики Беррі Беріша, який схвально оцінив роботу колишнього віцепрезидента адміністрації Барака Обами щодо впровадження наукової політики. На Байдена покладають надії у приборканні епідемії шляхом уведення єдиних правил для всіх штатів, розширення системи тестування й відслідковування контактів, а також збільшення фінансування фахових інституцій. Хоча журнал Science переймається, чи погодиться на це Конгрес і чи не саботуватимуть виборці Трампа обмеження від президента-демократа. Такі самі побоювання журнал має і щодо кліматичної політики новообраного президента. Стосовно міжнародного співробітництва очікується введення чітких правил щодо контактів із китайськими науковцями й послаблення імміграційної політики, принаймні для студентів та висококваліфікованих науковців. Хоча й тут є труднощі: Байдена традиційно вважають «яструбом», і китайські репресії щодо уйгурів і порушення прав людини можуть стати на заваді тіснішому науковому співробітництву.


Водночас обіцяне Байденом підвищення федерального фінансування наукових програм може стати жертвою економічних негараздів, викликаних пандемією. Для цього, імовірно, доведеться підвищити податки на заможних громадян, а також відмовитися від деяких статей видатків, як-от Системи космічних запусків NASA — програми зі створення надважкої ракети-носія, на яку витрачено $20 млрд попри низьку результативність проєкту.


Через ці труднощі невідомо, чи втіляться в життя під час президентства Байдена сподівання американських учених, критично налаштованих до політики Дональда Трампа. Та що станеться напевне — це відновлення довіри влади до науковців і орієнтація на їхню експертизу в прийнятті важливих рішень у коронавірусну епоху.