Пандемія. Герої та антигерої 2021-03-08 15:13 Олег Фея

Еволюція вірусу, неандертальський ген та пріоритетна вакцинація – огляд наукових статей про коронавірус

Кому треба робити щеплення від COVID-19 в першу чергу

Яким чином штам D614G став домінантним в світі, чому треба перш за все вакцинувати людей похилого віку та як варіант гену, переданий нашим пращурам від неандертальців, рятує від хвороби – про це докладніше в науковому огляді Тижня.

 

 

Еволюція вірусу

 

Тиждень раніше писав про те, як минулої весни штам D614G майже витіснив  дикий вірус, що походив із Вуханю. Наразі подекуди цей штам поступається новим, більш конкурентним – «британському», «південноафриканському» та «бразильському». Велика група науковців із США та Швейцарії розібралася в тому, чому саме D614G став таким «успішним» на тлі інших варіантів вірусу, свої результати вони опублікували 26 лютого в журналі Nature.

 

Читайте також: Атака мутантів

 

І оригінальний вірус з аспарагіновою кислотою на місці 614-ї амінокислоти в генетичному коді S-білка (D614), і штам із гліцином (G614) показують добре зв’язування з рецепторами ACE2 в людських клітинах. Наслідком цього стала прискорена реплікація штаму G614 в клітинах назального та бронхіального епітелію – досліди in vitro, в пробірці, показали, що при однакових початкових умовах він розмножується швидше за штам D614. Досліди in vivo, поставлені на сирійських хом’ячках, вразливих до SARS-CoV-2, показали, що штам G614 розповсюджується швидше і в живих істотах. Хом’ячків заражали сумішшю із рівною кількістю обох штамів, і через 48 годин брали зразки з носової порожнини. Більше як 90% РНК складало те, що відноситься до конкурентного штаму G614, який розмножувався ефективніше. Щоб перевірити те, як передається вірус, вчені поставили дослід з тхорами. Шість тварин заразили тим же однаковим співвідношенням обох штамів, після чого перевірили, як ті заражають здорових тхорів. В 5 з 6 випадків здорові тварини отримали саме домінантний штам G614. Вчені вказують, що використана ними методологія, що включає зараження мишей, хом’ячків та тхорів, здатна доволі швидко дати відповіді, які фактори надають перевагу тому чи іншому штаму, що важливо коли з’являтиметься все більше конкурентних вірусних варіантів.

 

 

Неандертальський варіант гену зменшує ризики COVID-19

 

Велика група науковців із університетів США, Канади, Японії та Швеції визначила, що кількість білку OAS1 в крові людей може вказувати на тяжкість перебігу COVID-19. Свою роботу вони опублікували 25 лютого в журналі Nature Medicine. Вчені використали методику менделюючої рандомізації, завдяки якій, знаючи функції певних генів, можна передбачити їхній вплив на ту чи іншу хворобу. Вони перевірили вплив понад 900 білків, що циркулюють в крові на тяжкість COVID-19, маючи вибірку із аналізів крові 14 134 людей, що перехворіли, і більше 1,2 млн зразків здорових людей як контрольну групу.

 

Читайте також: Роберт Марко: «COVID-19 укотре нагадав, що всі ми пов’язані між собою, але інколи на світло виходять демони, яких ми маємо всередині»

 

За результатами, вища концентрація білку OAS1, що входить в систему імунітету, на 30-50% зменшує вірогідність тяжкого перебігу хвороби – необхідності в госпіталізації, штучної вентиляції легень та смерті. При чому варіант гену, що провадить такий захист, вірогідно, передався нашим пращурам від неандертальців 50-60 тис. років тому. Наразі він є приблизно у третини європейців. Вчені вказують, що білок OAS1 може стати хорошою мішенню для розробки ліків проти COVID-19, що знизять вірогідність важкого перебігу чи смерті від хвороби.

 

Чому перш за все необхідно вакцинувати людей похилого віку

 

Раніше Тиждень писав про різні стратегії вакцинації в залежності від цілей кампанії. За умов відносно неагресивного штаму (репродуктивне число 1,15) найкраще знижує кількість нових заражень вакцинація людей віком 20-49 років як основних драйверів пандемії. Тоді як агресивний штам (із R=1,5) краще «гаситься» пріоритетною вакцинацією старших за 60 років людей. Вчені із Університету Каліфорнії в Берклі розвили цю тему і порахували, як вплине на перебіг пандемії саме вакцинація людей похилого віку. Результати дослідження вони опублікували в журналі PNAS.

 

Читайте також: Передчасне заспокоєння

 

Науковці вказують на те, що є два важливих конкуруючих критерія вакцинації – врятувати щонайбільше життів та зменшити кількість втрачених років життя. Для досягнення першої цілі необхідно вакцинувати людей з групи ризику. Та через те, що вони здебільшого похилого віку, не очевидно, що така стратегія призведе до виконання другої цілі (збільшити кількість років, які проживе людина, що отримала вакцину). Вчені зуміли показати, що обидві цілі виконуються за умови пріоритетного щеплення саме групи ризику за віком.

 

Першою вакцинованою від коронавірусу особою в Великій Британії стала 91-річна Маргарет Кінен (Margaret Keenan), і цей факт викликав обговорення, чи варто першими вакцинувати людей такого віку в умовах дефіциту препаратів. Адже в них велика вірогідність померти найближчими роками від цілої низки чинників, і чи не краще вакцинувати молодших людей, які проживуть довше просто за фактом свого віку. Проте побутова логіка у випадку статистики часто не працює, що і продемонстрували розрахунки авторів статті.

 

Читайте також: Еміне Джапарова: «Кримська платформа має стати зовнішньополітичним елементом загальної стратегії деокупації півострова»

 

Для порівняння вони взяли дані Сполучених Штатів, Німеччини та Південної Кореї. Хоча дійсно очікувана кількість років життя зменшується з віком (що логічно), та смертність від COVID-19 з віком зростає значно швидше. Як результат, вакцинація 90-річних врятує в три рази більше життів, ніж 80-річних, і у 80 разів більше, ніж 50-річних. Що ж до років життя, то вдасться врятувати в два рази більше, якщо вакцинувати 90-річних в порівнянні з 75-річними, і в 6 разів більше, якщо першими робити щеплення 50-річним (див.графік).

 

За даними PNAS

 

схожі публiкацii