ut.net.ua 2007-12-28 00:00 Чекан Олена

Час уперед!

З давніх-давен людство намагалося загравати з Вічністю. Найдавніші календарі слугували сакральним містком між космічним часом і терміном життя людини і водночас керували повсякденням.

З давніх-давен людство намагалося загравати з Вічністю. Найдавніші календарі слугували сакральним містком між космічним часом і терміном життя людини і водночас керували повсякденням.

Основою всіх календарів є рух небесних світил, базовою одиницею – природні астрономічні цикли: обертання Землі навколо своєї осі, що дорівнює добі, обертання Місяця навколо Землі, що отримало назву місячного місяця, та обертання Землі навколо Сонця – рік. Тривалість цих астрономічних циклів непостійна, та й жоден із них не кратний іншому. Астрономічний рік – це 365 діб, 5 годин, 48 хвилин, 45,96 секунди, але за рахунок уповільнення обертання Землі він кожні 1000 років зменшується на 5 секунд, і це головна причина неможливості створити досконалий календар. Місячний цикл коливається від 29 діб 6 годин до 29 діб 20 годин. Тривалість доби також змінюється від 23 годин 59 хвилин 39 секунд до 24 годин 0 хвилин 30 секунд. Всі цивілізації, котрі намагалися створити власний календар, стикалися з проблемою цих коливань часу.

Найстародавніші календарі – місячні, бо за місячними фазами легко спостерігати на тлі нічного неба. Вони виникли у Месопотамії, Давньому Єгипті і Китаї. Нині найвідоміший місячний календар – мусульманський, започаткований у 634 році, складається з 12 місяців по 30 і 29 діб. З місячних років утворюються 30-річні цикли із 19 простих років по 354 доби і 11 високосних років по 355 діб. З кожним роком мусульманський рік зсувається на 11 чи 12 діб відносно астрономічного року.
 
Перші сонячні календарі з’явилися у Єгипті і в державі майя – класичні сільськогосподарські. Давні єгиптяни помітили, що один раз на рік зірка Сиріус сходить незадовго до вранішньої зорі, і потім розливається Ніл. Проміжок між двома розливами Нілу єгипетські жерці поділили на 12 місяців по 30 днів, до яких вони додали 5 днів, що набігали. Чотири роки мали 365 днів, п’ятий – 366. У сонячному календарі майя було 360 названих днів і 5 безіменних, що вважалися роковими. Жерці майя дуже прискіпливо корегували свій сонячний календар, аби вчасно додавати дні, що набігали, і, не маючи досконалих астрономічних інструментів, створили найточніший сонячний календар у світі.
Люди намагалися сполучити місячний і сонячний календарі, аби об’єднати їхні позитивні якості і зменшити недоліки. Найліпше це вдалося римлянам.
 
Спадок Шумерів
 
Всі календарі ділять час на доби, місяці, роки. Найочевидніше було взяти за одиницю виміру добу, адже саме зміна дня і ночі, задає ритм життю на Землі. Найточніше розрахували тривалість доби вавилонські астрономи. У Давньому Єгипті та Індії день починався з вранішньої зорі, у євреїв, мусульман, китайців – з вечірньої. А от давні римляни розпочинали новий день опівночі.
 
Тиждень має не природничі засади, а базується виключно на математичній логіці. Він складається з 7 днів і повторюється до безкінечності. 7-денний тиждень залишили нам шумери, римляни користувалися 8-денним, єгиптяни і греки визначали час декадами. Більша одиниця календаря – місяць. У місячних і місячно-сонячних календарях він безпосередньо пов’язаний з фазами однойменного небесного світила. В Індії його розділили на світлу (від нового до повного місяця) і темну половини. У мусульман місяць починається лише з першою появою в небі місячного серпа.
 
Пори року не стали одиницею часу. В різних кліматичних зонах їх кількість різна. У помірному кліматі рік складається з чотирьох сезонів: зима, весна, літо, осінь. У тропічних країнах – з двох: сухого і сезону злив. Найбільша одиниця часу в календарях – рік, що базується на завершеному циклі вегетації рослин. Його початок у єгиптян і греків припадав на літнє сонцестояння, у євреїв – на осіннє, у іранців, слов’ян, римлян – на весняне.
 
Зайві секунди
 
Подорож Юлія Цезаря в Єгипет і спілкування з жерцями Александрії підштовхнули його ввести в Римі замість місячно-сонячного сонячний календар, що він і зробив у 153 році до н. е. Наш сучасний календар прийшов з Риму, але його коріння в Месопотамії (доба – 24 години, 7 днів тижня), Александрії (сонячний календар), Єрусалимі (вихідний день – День Господень). Юліанський календар проіснував до 1575 року, коли спеціальною папською буллою Inter Gravissimas папа Григорій ХІІІ відкинув 10 діб, що накопичилися за століття, і час було приведено в гармонію з рухом небесних тіл. Григоріанський календар, за яким ми зараз живемо, щорічно випереджає рік лише на 24 секунди. Щоб усунути цю ваду, кожні 400 років анулюють 3 доби шляхом скасування високосних днів у трьох із чотирьох років. [42]
 
МУДРЕЦЬ
Наставник Доген (XIII ст.)
Один із засновників японського дзен-будизму

 Час буття
Не варто думати, що час просто летить геть від нас. Не варто розглядати минущість, як єдину властивість часу. Якби час просто йшов геть, ми б були відділені від нього. Причина нерозуміння часу-буття в тому, що час мислиться тільки, як такий, що минає. По суті, всі речі всього світу пов’язані одна з одною як моменти часу. Оскільки всі моменти є часом-буттям, вони є твоїм часом-існуванням.
Час-буття плинний. Так зване «сьогодні» перетікає в «завтра» та у «вчора». Оскільки час плинний, моменти минулого і сучасного не накладаються один на одного і не вибудовуються в низку паралельно один одному. Практика-пробудження – це час. Замаститися грязюкою і промокнути від води – це також час.
Гори є часом. Океан є часом. Якби вони не були часом, вони б не були горами і океанами. Не думайте, що гори і океани тут і зараз не є часом. Якщо час зникне, зникнуть і вони.