Економіка 2012-07-13 18:11 Калинчук Дмитро

Рецесія підкралася зненацька: в Україні набирають обертів кризові тенденції

Статистичні дані свідчать, що в Україні набирають обертів кризові тенденції, які найближчим часом можуть вкотре вилитися у «неочікувану» кризу. Проте уряд демонструє вдаваний спокій і намагається переконати громадян, що «проблеми тимчасові і незабаром все налагодиться».

Уже в І кварталі (за який є дані) валовий внутрішній продукт (ВВП) України зріс лише на 1,8% порівняно із відповідним періодом минулого року. Тож закладений у цьогорічний бюджет показник зростання у 3,9% може бути досягнутий хіба що за неочікуваного стрибка у наступних кварталах. Проте два місяці ІІ кварталу свідчать, що для нього не те що немає підстав, а показники у більшості галузей економіки навіть продовжують погіршуватися. Переробна промисловість України за перші 5 місяців 2012 року зменшила обсяги виробництва на 0,4%, а загальну статистику по індустрії рятував видобуток корисних копалин. Причому очевидною є похила динаміка не лише в зорієнтованих на експорт галузях, а й у тих, які працюють майже виключно на внутрішній ринок, що робить ситуацію особливо небезпечною.

Читайте також: Проблеми у вітчизняній економіці є прямим наслідком низького рівня довіри українців до влади

Зокрема в металургії, продукція якої 2011-го становила 32% українського експорту, падіння виробництва за підсумками перших п'яти місяців року сягнуло 1,6% (тут і надалі наведені дані порівняно з відповідним періодом попереднього року). Тоді як в нафтопереробній – 32,3%, легкій промисловості – 9,7%, меблевій – 9%, деревообробній – 5%, целюлозно-паперовій – 3% та фармацевтичній промисловості – 0,4%. Зростання обсягів виробництва наразі продовжують демонструвати лише хімічна (12,6%), машинобудівна (2,2%) та харчова промисловість (0,3%). В сільському господарстві поки що спостерігається мінімальне зростання (1,5%), проте воно швидко обернеться різким спадом у разі справдження одностайних прогнозів щодо різкого зниження цьогорічного врожаю зернових. Обсяги будівництва зросли лише на 0,3%. Тоді як обсяги перевезень вантажів і пасажирів суттєво зменшилися (на 3,4 та 4,4% відповідно).

ПОДВІЙНИЙ УДАР

Традиційно причиною погіршення ситуації в економіці країни експерти називають загальносвітові економічні тенденції. «Затяжна боргова криза в Європі та підвищення ризиків виходу Греції з єврозони формують негативні очікування споживачів, а значить, внутрішній ринок ЄС залишатиметься слабким. У свою чергу, це негативно позначиться і на експортоорієнтованій українській економіці», – каже Віталій Ваврищук з інвестиційної компанії Concorde Capital. Ще більш категоричний в оцінках завідувач кафедри стратегічного управління економічним розвитком ДонНТУ академік Олександр Кендюхов: «Цього року прогнозують входження України в другу хвилю світової економічної кризи, яка може розпочатись наприкінці року». Користаються із цих пояснень і спікери фінансово-економічного блоку у владі. Зокрема, керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький нарікає, що «зміна зовнішнього попиту карколомна», мовляв, торік за чотири місяці експорт товарів і послуг зріс на 37,3%, а цього – лише на 3,5%.

Справді, непевна ситуація в країнах, що є найбільшими торговельними партнерами України, не може не вплинути й на нашу економічну ситуацію. Єврокомісія прогнозує за підсумками року рецесію у сімнадцяти країнах Європи. Чехія, Нідерланди, Італія, Іспанія та Велика Британія вже зараз оголосили про технічну рецесію. Погіршується ситуація і в Китаї, де помітними є ознаки кризи іпотечного кредитування, яка уже зараз призвела до падіння темпів будівництва житла і зменшення споживання конструкційних матеріалів, а також загального охолодження економіки. Гальмування економічного зростання відбувається в Росії.

Проте списувати всі проблеми на ситуацію у світі означає всього лише ховатися від відповідальності за прорахунки власної економічної політики. А їх у владі, якщо й намагаються шукати, то зазвичай зовсім не там, де слід.

«Ми були занадто несміливими, щоби стимулювати економіку і не надто перейматися тим, що буде дефіцит бюджету, що інфляція буде більшою, ніж нам хотілося б, не сильно перейматися, тим чи буде в нас програма з МВФ», – зазначив Валерій Литвицький. «Ми все ще не навчилися ефективно освоювати бюджетні кошти», – додає Ярослав Жаліло, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень при президентові України.

Читайте також: Ілюзія макроекономічної стабільності

Але ж річ зовсім у іншому. Наприклад, у тім, що НБУ, щоби з політичних мотивів відтермінувати зниження курсу гривні, вдавався до драконівських методів вилучення грошей із реальної економіки. Або уряд для того щоб продовжити до того ж таки жовтня 2012 року ілюзію економічної стабільності, постійно удосконалював інструментарій вилучення коштів у підприємців, посилюючи податковий тиск і уникаючи під різними приводами повернення ПДВ. Усе це супроводжувалося збільшенням податкового навантаження на малий бізнес, поступки (причому вкрай обмежені) якому були зроблені тоді, коли це вже не могло нівелювати усіх негативних наслідків попереднього експерименту. Не менш болюче позначилося на економіці й різке погіршення безпеки ведення бізнесу в Україні через спроби наближених до влади «підприємців» провести перерозподіл того чи іншого ринку під себе.

Тим часом представники влади намагаються і внутрішній чинник кризової ситуації, до якої занурюється українська економіка, інтерпретувати як дію незалежної від уряду стихійної сили, яку вітчизняна влада, мовляв, ще й долає значно краще, ніж керівництво більшості країн світу, включно із європейськими. «Якщо навіть не було б світової проблематики, в Україні є певні елементи циклічності. Два – три роки – й уповільнення. Треба зважати на сили дії економічних законів», – твердить згаданий вище Валерій Литвицький. Урядовці наголошують, що, попри уповільнення, Україна все ж таки демонструє зростання економіки, тоді як у багатьох країнах ЄС рецесія – вже доведений факт. При цьому вдаються до некоректного порівняння із розвиненими країнами, ігноруючи тенденції, що відбуваються в країнах, що розвиваються (і яким за своїми реаліями більше відповідає Україна). Ярослав Жаліло переконує, що падіння виробництва – явище тимчасове і невдовзі ситуація покращиться: «Ми бачимо ситуацію, коли країни просто не в змозі збалансувати свої фінанси, після того як вони боролися з кризою за допомогою фінансових вливань… Ми очікуємо пожвавлення в європейській економіці в другому півріччі, бо ці технічні рецесії – це момент переосмислення власних політик. Ми очікуємо поліпшення ситуації».

Нарешті, деякими показниками у владі відверто (але безпідставно) вихваляються. Наприклад тим, що Україна досягла ледь не рекордно низького показника інфляції, яка у річному співвідношенні вже є від'ємною (тобто ціни є нижчими, аніж відповідного місяця рік тому). Однак, по-перше, з огляду на неадекватну реальній структурі споживання українців методику обрахування показника інфляції, ця інформація є досить сумнівною, а по-друге, дефляція (скорочення цін) є насправді руйнівним процесом для будь-якої сучасної економіки. Особливо такої, як українська, де кредитні ресурси дістаються виробникам під двозначні цифри щорічних відсотків. Другим показником, який донедавна викликав гордість у представників фінансово-економічного блоку влади, була курсова стабільність гривні. Щоправда, за кадром бадьорих заяв залишається динамічне скорочення золотовалютного резерву країни, який, за прогнозами МВФ, навіть без надзвичайних обставин до кінця року скоротиться щонайменше на $5 млрд і буде значно нижчим від мінімально необхідного співвідношення до імпорту.

Ще нещодавно Валерій Литвицький заявляв: «Фінансова, бюджетна, цінова, курсова стабільність – це той позитив, який нам дає можливість дивитися більш-менш спокійно вперед. Здається, все знову-таки відбудеться, як у старому англійському анекдоті: коли слуга одного з лордів втратив надію переконати господаря у тому, що місто заливає вода під час повені, він розчинив двері й сказав: «Темза, сер!»

Читайте також Капітальна посуха: українська влада не зацікавлена в іноземних інвестиціях